Гнатюк, Иван Фёдорович

Иван Фёдорович Гнатюк
Иван Фёдорович Гнатюк
	Іван Федорович Гнатюк
Дата рождения	27 июля 1929(1929-07-27)
Место рождения	село Дзвиняча,; Кременецкий уезд,; Волынское воеводство, ; Польша
Дата смерти	5 мая 2005(2005-05-05) (75 лет)
Место смерти	Борислав, Львовская область, Украина;
Гражданство (подданство)	СССР; Украина;
Род деятельности	поэт, переводчик
Жанр	стихотворение
Язык произведений	украинский
Премии

Иван Фёдорович Гнатю́к (1929—2005) — советский и украинский поэт, прозаик, переводчик.

БиографияПравить

Родился 27 июля 1929 года в селе Дзвиняча (ныне Збаражский район, Тернопольская область, Украина) в бедняцкой крестьянской семье. Отец клал печи по близлежащим деревням, а мать была ткачихой, делая на заказ полотно и ткани.

Осенью 1944 года отец будущего писателя был мобилизован в РККА и в последний день битвы за Берлин погиб, оставив жену с четырьмя несовершеннолетними детьми.

По окончании сельской школы поступил в Кременецкое педагогическое училище, но в начале второго курса обучения был внезапно арестован. По дороге в тюрьму он сбежал и вскоре подал документы в Бродовское педучилище на Львовщине. Однако 27 декабря 1948 года его снова арестовали и после четырехмесячного следствия осудили за связь с ОУН на 25 лет заключения с отбыванием наказания в Берлаге на Колыме. Член СПУ (1967).

Умер 5 мая 2005 года в Бориславе, Львовская область, Украина.

ТворчествоПравить

С 1965 опубликовал 16 сборников стихов и 4 — прозы.

Переводчик произведений белорусских, польских, сербских и других зарубежных поэтов. Отдельные стихи Гнатюка переведены на иностранные языки.

Премии и наградыПравить

Национальная премия Украины имени Тараса Шевченко (2000) — за книгу «Стёжки-дорожки»^[1].

ПримечанияПравить

↑ Про присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка: Указ Президента України // Літ. Україна. — 2000. — 16 берез. Присудити Національну премію України імені Тараса Шевченка 2000 року Гнатюку Івану Федоровичу — письменнику — за книгу «Стежки-дороги».

ИсточникиПравить

Г. Чернихівський. Гнатюк Іван Федорович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6. — С. 368.
Бердник М. Я., Дем’ян Г. В. Філософсько-поетичні концепції народу і його буття в творчості І. Гнатюка // Тези доповідей і повідомлень І-ї Терноп. обл. наук. іст.-краєзнав. конференції. Ч. Ш. Секція V. Література і мистецтво. — Тернопіль, 1990. — С. 14-15.
Зборовський А. «Стежки-дороги» Івана Гнатюка // Літ. Україна. — 1998. — 17 верес.
Іван Гнатюк: [Біогр. довідка] // Тернопіль: Тернопільщина літературна. Дод. № 2. — Тернопіль, 1991. — С. 50.
Мазурчук В. «Я весь у ньому — в твоєму імені святому, Україно!» // Діалог. — 1992. — 1 лют.
Пасічник Б. «Стежки-дороги» привели до визнання: Письменник І.Гнатюк — лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка // За вільну Україну. — 2000. — 17 берез.
Следзінська Л. З вогню Тарасового слова // Тернопілля"96: Регіон. річник. — Тернопіль, 1997. — С. 489—491.
Сорока П. На крутозламі життєвих доріг // Літ. Україна. — 1998. — 17 груд.
Чернихівський Г. Голгофа Івана Гнатюка: Сторінки життя й творчості відомого укр. поета з Волині // Сіяч. — 1993. — № 10 (берез.).
Юринець І. Хресна дорога Івана Гнатюка // Літ. Україна. — 1993. — 27 трав.
Стожук А. Ненависть, народжена з любові // Легенда слова. — Харків: Майдан, 2013. — С. 36-75

[1] Про присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка: Указ Президента України // Літ. Україна. — 2000. — 16 берез. Присудити Національну премію України імені Тараса Шевченка 2000 року Гнатюку Івану Федоровичу — письменнику — за книгу «Стежки-дороги».

[1]