Воробьёв, Гавриил Ефимович

Гавриил Ефимович Воробьёв
Гавриил Ефимович Воробьёв
Дата рождения	1888
Дата смерти	1924
Место смерти	Киев, Украинская ССР;
Страна	УНР; Украинская ССР;

Гаврии́л Ефи́мович Воробьёв (партийный псевдоним — Воробей (укр. Горобець); 1888 (1892)^[1] — 1924 (1925)^[1], Киев) — украинский общественный и политический деятель русского происхождения^[2]; член УСДРП, член Центральной Рады^[3], член Всеукраинского совета рабочих депутатов^[4]. Кошевой атаман Вольного казачества Екатеринославщины^[5].

БиографияПравить

Избран членом Центральной Рады от Екатеринослава. Был в оппозиции к гетману П. Скоропадскому. С осени 1918 г. — атаман Украинского республиканского коша Екатеринославщины^[6]. Потом начальник дипломатического отдела Директории УНР.

Погиб в Киеве при невыясненных обстоятельствах^[7].

ПримечанияПравить

↑ ¹ ² Мазепа І. Україна в огні й бурі революції (1917—1921). — К.: Темпора, 2003. — С. 183 (укр.) ISBN 966-8201-02-7
↑ Проблеми історії України ХІХ-початку ХХ століття Архивная копия от 11 октября 2018 на Wayback Machine: збірник наукових праць, Том 8, 2004. — С. 119 (укр.)
↑ Чабан М. П. Січеславці в Центральній Раді Архивная копия от 11 октября 2018 на Wayback Machine: Навч. вид. — Дніпропетровськ, 2000. (укр.)
↑ Галаган М. З моїх споминів (1880-ті — 1920-ті рр.). — К.: Темпора, 2005. — С. 613 (укр.)
↑ Архірейський Д. В. Махновська веремія: науково-популярне видання. Архивная копия от 7 июля 2018 на Wayback Machine — К.: Темпора, 2015. — С. 40 (укр.)
↑ К. Трильовський Лицарі рідного краю: січово-стрілецька традиція в історії, культурі та мистецтві України ХХ століття. — Коломия, 2007. — С. 289 (укр.)
↑ Бондаренко В. Г. Участь Вільного козацтва в антигетьманському повстанні Директорії на Півдні. України Архивная копия от 11 октября 2018 на Wayback Machine / В. Г. Бондаренко // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. 2011. — С. 151 (укр.)

ЛитератураПравить

Українська Центральна Рада: документи і матеріали: Т. 2 : 10 грудня 1917 р. — 29 квітня 1918 р / Нац. акад. наук України, Ін-т історії України. — К. : Наук. думка, 1996. — С. 357 ISBN 966-00-0013-8 (укр.)
Верстюк В., Осташко Т. Діячі Української Центральної Ради. Біографічний довідник. — Київ, 1998. — С. 219. ISBN 966-02-0498-1. (укр.)

[Мазепа-1] ¹ ² Мазепа І. Україна в огні й бурі революції (1917—1921). — К.: Темпора, 2003. — С. 183 (укр.) ISBN 966-8201-02-7

[2] Проблеми історії України ХІХ-початку ХХ століття Архивная копия от 11 октября 2018 на Wayback Machine: збірник наукових праць, Том 8, 2004. — С. 119 (укр.)

[3] Чабан М. П. Січеславці в Центральній Раді Архивная копия от 11 октября 2018 на Wayback Machine: Навч. вид. — Дніпропетровськ, 2000. (укр.)

[4] Галаган М. З моїх споминів (1880-ті — 1920-ті рр.). — К.: Темпора, 2005. — С. 613 (укр.)

[5] Архірейський Д. В. Махновська веремія: науково-популярне видання. Архивная копия от 7 июля 2018 на Wayback Machine — К.: Темпора, 2015. — С. 40 (укр.)

[6] К. Трильовський Лицарі рідного краю: січово-стрілецька традиція в історії, культурі та мистецтві України ХХ століття. — Коломия, 2007. — С. 289 (укр.)

[7] Бондаренко В. Г. Участь Вільного козацтва в антигетьманському повстанні Директорії на Півдні. України Архивная копия от 11 октября 2018 на Wayback Machine / В. Г. Бондаренко // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. 2011. — С. 151 (укр.)

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]